Хай Різдво з тим завітає,
Чого серце забажає.
Хай несе у кожну хату
Щастя, радості багато,
Хай смачна кутя Вам вдасться,
Хай в сім’ї панує щастя.
Щоб весела коляда
В хату радість принесла.

Христос Рождається! Славiмо Його!

До 100-річного ювілею Степана Бандери наприкінці грудня світ побачив новий альбом української співачки Софії Федини “Буде нам з тобою що згадати…”
Софія Федина: “В час політичної нестабільності у державі, в час економічної і фінансової кризи, нам потрібно знайти той ґрунт, відштовхнувшись від якого ми зможемо повноцінно жити далі, як Українська Держава загалом, так і кожен з нас зокрема. Повстанці знали, за що йти у бій і за кого вмирати. Нам також треба визначити свої пріоритети і дати відповідь самим собі, що для нас є найважливіше. Сподіваюся, що пісні з цього диску зарядять Вас енергією та силою впевнено крокувати у майбутнє”.
Компакт диск вийшов за підтримки Аудіо-компанії “ЛІДА”.
Перелік пісень альбому:
1. Гей степами, темними ярами
2. На Вкраїні сурми грають
3. Зажурились галичанки
4. Ми йдем вперед
5. Серед диких степів
6. Марш сотні “Леви” (Хлопці із лісу)
7. Гей-гу, гей-га
8. Ллється пісня буревісна
9. Буде нам з тобою що згадати…
10. Націоналісти (Чуєш, сурми грають)
11. Наш девіз
Бонус-трек: Годі! (сл. і муз. Софії Федини)
Шукайте у музичних крамницях.
Додаткова інформація та гуртове замовлення дисків за тел. 8 050 98 97 440 або ukrainesіnger@yahoo.com      *** Укр.пісні

Учасники гурту OT VINTA, що у Рівному, заявляють, що їм не вдалося помітити економічної кризи. Осінь та початок зими видалися для “гвинтів” врожайними на творчі здобутки та цікаві події, тому вони не втрачають притаманного їм оптимізму та з впевненістю дивляться у майбутнє. Випустивши кліп “Бабина тумба”, хлопці взялися пропагувати здоровий спосіб життя у межах акції “ВІЛ стосується кожного”, Юрій Журавель дебютував в якості письменника з книгою “Мазепа крок до правди”, а на додачу гурт розпочав засвоювати новітні рекламні технології, став одним з перших клієнтів відеоканалу Metrovision.
“В мене просто часу немає відчути якусь кризу, тому що весь час я працюю, пишу пісні, гастролюю. І, чесно кажучи, такого плідного періоду, якими в нас були останні місяці, тай загалом цілий рік, я навіть не можу пригадати. Мушу згадати геніальний вислів професора Преображенського, з книги Булгакова “Собаче серце”, де він зауважив, що розруха починається тоді, коли ми не влучаємо в унітаз. Тобто у працелюбної та творчої людини, яка не опускає руки, криза не може настати в принципі. Раджу не спілкуватися з занудами, снобами, нездарами та песимістами, які і створюють загальний негативний настрій. А ще хочу побажати всім віднайти в собі творчі сили та нестримне бажання шукати щастя, і ви неодмінно знайдете його в Новому році”, - пояснює фронтмен Юрій Журавель.
Настрій украбілів виявилася заразливим для інших. Наприклад, учасники збірної з волейболу РДГУ вирішили, що більш фартової назви для команди ніж “От вінта” годі й шукати, а щоб стовідсотково притягнути удачу під час кубка Рівного, вони виходять на поле в футболках з символікою гурту. Наразі фортуна на стороні волейбольних “гвинтів” і вони впевнено тримаються вгорі турнірної таблиці.     *** ZAXID.NET

Мотор’ролла продовжує презентувати радіослухачам пісні зі свого останнього на цей момент альбому Кольорові Сни, який вийшов влітку цього року. Щоправда з черговим синґлом хмельницька група вирішила поексперементувати і записати його у зовсім нехарактерній для себе стилістиці. До цього спецпроекту було запрошено молодий столичний електронний проект Flashtronica.
«За великим рахунком, у Мотор’ролли завжди була така ідея fix – запропонувати свої пісні іншим виконавця, іншим реміксерам, щоб вийшла зовсім інша версія. Тому ми познайомилися і придумали створити такий трек, який титруватиметься як пісня у виконанні Flashtronica за участю групи Мотор’ролла», - розказує лідер рокерів Сергій Присяжний.
Щоб не було плутанини, важливо пояснити, що пісня Літо Посеред Зими це творча переробка мотор’роллівської композиції НУМОТІОМАНИ, яка входить в їхній альбом. Свого часу група навіть не планувала акцентувати увагу на цій роботі, вважаючи її текст і мелодію занадто складними для радіоефіру. Але відзначивши позитивну реакцію на трек від людей на концертах, хлопці змінили своє ставлення і саме її запропонували проектові Flashtronica для співпраці.
«Коли я почув цю роботу при накопиченні – мені дуже сподобалося. І я зробив це», - просто заявляє лідер електронників Василь Лозовський. Для нього це був перший досвід кооперації, тому що раніше його проект більше спеціалізувався на реміксах, а вже від 2009-го року планує почати випускати в люди і власні треки.
Але й Мотор’ролла не обмежиться тільки цією версією. На січень група, навздогін Літу Посеред Зими, запустить і свою оригінальну версію пісні, яка, щоправда, буде трохи відрізнятися від альбомного звучання. Але не настільки суттєво, щоб слухачі не впізнали у ній фірмовий почерк хмельницької команди.
Наразі ж вільно дізнатися, як звучить Flashtronica за участи Мотор’ролли можна у розділі ФДР МУЗИКА.

Святкування Різдвяних свят у Львові цього року буде особливим. Молодіжне мистецьке об”єднання „SyxivTeam” за підтримки молодіжного об”єднання „Граніт” та управління культури та туризму Львівської Міської Ради презентує унікальний етно-рок концерт „Рок-коляда”. Учасниками концерту стануть одні з найкращих гуртів України, музика яких поєднує древні традиції нашого народу та сучасні стилі рок-музики. А саме:   „Контрабас” (Полтава), „Кораллі” (Івано-Франківськ) та „ДримбаДаДзига” (Київ).
Концерт подібного формату у Львові відбудеться вперше. Цього вечора гурти, крім своєї програми, вперше виконають спеціально підготовані для „Рок-коляди” колядки та щедрівки у власній обробці. Після виступу гуртів почнеться українська вечірка, яка триватиме до опівночі.
Запрошуємо вас 13 січня у клуб „Хмільний дім Роберта Домса”. Початок о 19:00
Вхід:  попередній продаж – 30 грн.
в день концерту – 40 грн.
Квитки можна придбати вже з 2 січня в мережі магазинів „Трактор” за адресами:

* вул. Личаківська 19а
* вул. К. Левицького 5
* м. Івано-Франківськ, вул. Грюнвальдська 4

УВАГА!!! Для іногородніх гостей концерту „SyxivTeam” пропонує безкоштовне місце для ночівлі. Наявність спального мішка вітається.
Довідка про гурти:
     Контрабас – акустичний гурт із Полтави. Така назва зовсім не означає, що серед музикантів є контрабасист. Це скоріше філософія, ніж музичний інструмент. Контрабас – це символ акустичної музики, це те, що поєднує в собі мінімум нот і максимум ритму.
У «Контрабасі» немає контрабаса…   Але є дещо цікавіше: є козобас, зроблений власноруч вокалістом гурту, є барабан із тарілкою, є бугай, є сокира й дерев’яний гребінець…
„Контрабас” – це і ніжна лірика, і тонка іронія, і веселі ритми, і хороший настрій.
Гурт „Контрабас” визнаний найкращим акустичним гуртом України 2007 року.
Більше інформації: www.music.poltava.ua/kontrabas/

     Кораллі – молоді веселі хлопці з Івано-Франківська. Музика гурту – це суміш етно, фанку та панку. Добре нам знайомі, оскільки тішили нас на таких фестивалях, як „Славське-рок”, „Бандерштат”, „Be Free”, „Отроків”, „Уніж-Фест” та багатьох інших. Особливий вибух емоцій викликає трембіта, яка є постійним інструментом „Кораллів”
Більше інформації: http://www.koralli.if.ua/
     ДримбаДаДзига –український етно-рок гурт, візитівкою якого є пісні з глибоким українським корінням, потужним оригінальним саундом з елементами ска, фанку та хардкору у якісному драйвовому виконанні. „ДримбаДаДзига” двічі представляли Україну на одному з найбільших фестивалів Європи - „Przystanek Woodstok”, грали на популярних фестивалях „Славське Рок”, „Підкамінь”, „Трипільське Коло”, „День Незалежності з Махном” та багатьох інших.
Більше інформації: http://www.drymbadadzyga.com.ua
Організатор:
ГО „Молодіжне мистецьке об”єднання „SyxivTeam””
Контакти:  80939314900, Святослав. syxivteam@ukr.net

РАДIО СКРИНЯ вітає всіх з НОВИМ 2009 РОКОМ!!!

Бажаємо щастя, здоров’я i всiляких гараздiв вам i вашим родинам у новому роцi!!!

В час, коли кожного дня в ефірі з’являється по кілька свіжих новорічних пісень, явно бракує композицій просякнутих просто зимовим настроєм, без нашарувань ялинок, бородатих дідів Морозів і звучання дзвіночків у приспівах. Так, напевно, вирішила львівська група Файно і презентує цієї неділі свою Зиму.
Команді не вперше оспівувати пори року. У листопаді 2007-го вони презентували композицію Осінь, яка досягнула 26-го місця у всеукраїнському радіочарті ФДР Топ 40. Повторити, а то й поліпшити успіх група планує з новою роботою. «Я думаю, що пісня вийшла філософсько-оптимістична. Бо хотілося посеред буденності якогось позитиву, свята… і оскільки зима, сніг, свята заставляє виділятися ендорфіни, то до нас вчепилася ідея зимової пісні, зимова така ідея, заморожена, можна навіть так сказати», - зізнається гітарист групи і її засновник Мар’ян Приступа.
Із записом композиції Файно трохи поекспериментували. «Щодо запису, - каже Мар’ян, - то це був суцільний експеримент. Частину пісні ми записали на репетиційній базі Файно. Частину ж писали на інших студіях. Коли пісня була вже майже готова, наш звукорежисер сказав, що все переробить і так з’явилася ця версія, яку ми і презентуємо».     ***** FDR

Етсетера (Etc) з Сум має наполовину готовою другу платівку. І це попри те, що лише цієї осені хлопці оприлюднили свого першачка FreeВільний. «Річ в тім, – пояснює чільник Володимир Нянькін, – що дебютник ми створювали і записували протягом років десь п’яти. Тобто перша платівка є наче таким собі описом дитинства гурту. Ну а з другим диском справа пішла вже значно швидше: як то кажуть, руку набили».
На поточну мить Етсетера має готовими 5 пісень і збирається записати ще 5-6, але видавати їх гурт квапитися не буде. Наразі хлопці розглядають два варіанти подальшої долі свого другого доробку: або випустять його майже через рік, тобто знову восени вже 2009 року, або випускатимуть у люди згідно віянь часу – попісенно. А наразі Етсетера пропонує до зимових свят свіженьке і веселеньке награннячко під жартівливою назвою ХХХепі Ню Є, яке можна послухати у розділі ФДР МУЗИКА. Чи увійде воно до другого пісенника – гурт ще не визначився сам.     *** FDR

У столичному клубі ”44” відбулася прем’єра кліпу ”Бонні і Клайд” 30-річної співачки Юлії Лорд. Востаннє на публіці вона з’являлася п’ять років тому. Потім жила за кордоном. Продюсер і режисер відео 37-річний Дмитро Прикордонний раніше працював зі співачкою:
— Два роки тому знову почали підтримувати зв’язки з Юлею. Забулися старі чвари. А після Праги, де ми випадково зустрілися й гарно провели час на концерті британської групи ”К’юр”, вирішили робити щось разом.
Кошторис ”Бонні і Клайд” становить $25 тис. Пісня україномовна. Знімали кліп в одному зі спальних районів Києва. За сюжетом молоді люди заходять до вуличної фотобудки й не виходять з неї.
— Вони потрапляють у кращий світ, — пояснює режисер.
В одному з клубів столиці Нідерландів Амстердама Лорд почула композицію ”Бонні і Клайд” французького шансоньє Сержа Ґінзбура, яку він співав з актрисою Бриджит Бардо.
— Це класичний французький шансон: вісім куплетів, розлогий сюжет. Потрібно було зберегти настрій пісні, але втиснути в поп-стандарт, — додає Юлія.
Пісня увійде до майбутнього альбому Юлії Лорд, який вийде навесні. Решту творів вона написала сама.      *** Іван СТОЛЯРЧУК, Газета.UA

Список найбільш обдарованих співаків, на думку українців, одноосібно має очолювати Олександр Пономарьов. Рейтинг найталановитіших співаків України було укладено за результатами телефонного опитування «Першої рейтингової системи» на замовлення КорреспонденТ.net у п’яти великих містах держави.
   Олександр Пономарьов заручився підтримкою п’ятої частини всіх опитаних, значно відірвавшись від конкурентів. На другому місці Святослав Вакарчук – 7% респондентів визнали його талант. Далі з мінімальним відставанням один від одного розташувалися інші виконавці. Номінально крім двох названих співаків до першої п’ятірки увійшли оперний тенор Володимир Гришко, естрадний співак Віктор Павлік і соліст гурту «Тартак» Олександр Положинський.
10% опитаних відповіли, що не знають талановитих українських чоловіків-виконавців, а 28% респондентів вагалися з вибором. Примітно, що під час аналогічного опитування про найталановитіших українських співачок з відповіддю вагалися тільки 6% людей, а жодної виконавиці не назвали 2% опитаних. (В обох дослідженнях прізвищ номінантів не зачитували, респонденти самі називали найбільш талановитих співаків.)
Ставлення до виконавця жінок і чоловіків різнилося лише у випадку Пономарьова й Вакарчука. Лідер гурту «Океан Ельзи» більше до вподоби чоловікам, а прихильників Олександра Пономарьова значно більше поміж жінок. Серед чоловіків виявилось більше тих, хто не назвав жодного співака чи вагався.
Зі зростанням віку респондентів зростала популярність Олександра Пономарьова та Володимира Гришка. Серед прихильників Святослава Вакарчука обернена вікова тенденція. Поміж тих, хто визнає його найталановитішим українським співаком, суттєво переважали опитані віком від 18 до 30 років.
Дослідження проводилося 20-23 листопада 2008 року.
Тип дослідження: опитування населення методом телефонного інтерв’ю за місцем проживання респондентів.
Регіон: Київ, Донецьк, Дніпропетровськ, Одеса, Львів.
Вибірка: 1064 респонденти віком 18+.
Статистична похибка не перевищує 3,2%.     *****  Rate1

     Скільки б разів не приїздила до нас Ірена Карпа, це завжди один і той самий факт з’яви у Франківську скандально відомої й епатажної медіаперсони. Все, що залишалось, це розгледіти в Карпі щось інше, відкинувши всі навішані на неї ярлики і кліше, побачити, що ховається під штучно вигаданим імеджмейкерами образом. Передусім там ховалася неприхована неповага до публіки.
Про Карпу писати тяжко. По-перше, тому, що це навіть не просто співачка, письменниця і телеведуча. Це передовсім професійно розкручений бренд, яким або захоплюються, або не сприймають. Чогось середнього тут бути не може. По-друге, тому, що про Карпу написано і сказано вже настільки багато, стільки галасу зчинено навколо її персони, що годі вгледіти тут якусь живинку. Адже скільки б разів не приїздила до нас Ірена Карпа, це буде один і той самий факт з’яви у Франківську скандально відомої й епатажної медіаперсони. Все, що залишалось, це розгледіти в Карпі щось інше, відкинувши всі навішані на неї ярлики і кліше, побачити, що ховається під штучно вигаданим імеджмейкерами образом.
Передусім там ховалася неприхована неповага до публіки. Людей, які заплатили 40 або 50 гривень (саме такою була ціна на презентацію-концерт у день виступу), змусили чекати не мало не багато – півтори години. Концерт мав відбутися 12 грудня у «Химері», але в зв’язку з хворобою сайнд-продюсера групи Олега Артима був перенесений на 18 грудня, на 19.00. Що ж, нехай. 40 чи 50 гривень – ціна достатньо висока, аби змушувати людей чекати. Змушувати своїх прихильників чекати не варто, навіть якщо концерт не коштує нічого – це, здається, всім зрозумілі неписані правила етикету. Тим більше, причиною півторагодинної затримки не були якісь непередбачувані обставини, нічого не сталося, ніхто цього разу раптово не захворів. Музиканти просто собі їли в одному із залів «Химери». Що ж, оригінально вони придумали – їсти, коли кілька десятків людей чекає їхнього концерту у сусідній залі. О 20.00, коли нетерпіння глядачів вже досягало критичної межі, музиканти гурту «Qarpa» розпочали ліниво і неквапом провадити те, що у музичній сфері називають саундчеком. Те, що перевірка звуку має проходити до концерту і глядачі не повинні цього бачити і чути, – зрозуміло теж. Відтак, роблячи це демонстративно, вайлувато і агресивно, перед тим затримавши концерт на годину, музиканти засвідчили подвійну неповагу до публіки. Глядач заплатив гроші, аби побачити і почути вилизану шоу-програму, натомість він спостерігає, як учасники групи лаються, сваряться на сцені, бо у них там щось не виходить, поводяться зухвало і нервово. Весь цей позасценічний бруд не повинен бути на сцені. Буквально добила одна з учасниць «Qarpa», віолончелістка Євгенія Смолянинова, яка, граючи на інструменті під час цієї так званої репетиції, раптово вигукнула: «Бл..дь, це піз..ц!». Вже потім, під час концерту, Ірена повідомила, що «в Жені зламалась віолончель, давайте їй всі поспівчуваємо». Чесно кажучи, після цього всього «співчувати Жені» хотілось найменше.
Коли о 20.30 омріяна Ірена все-таки постала на очі публіки, нею була засвідчена потрійна неповага до своїх прихильників: вона навіть не вибачилась за півторагодинну затримку. Це говорить лише про те, що подібні запізнення є для Ірени Карпи нормою, а не винятковим випадком. Проте, незважаючи на неприємний осад від усього, що передувало виступу, і презентація, і концерт вдалися на славу. Кілька уривків з нової книги Ірени Карпи «Добло і зло» були цікавими, свіжими і смішними у її виконанні. Чути ці тексти саме у виконанні автора було важливим, адже під час прочитання подібної прози на самоті може виникнути відчуття такого собі літературного наїву, ба навіть примітиву. А на презентації всі ці оповіді про колготки й дезодоранти, яремчанські дискотеки й місцевих «биків», екзотичні радянські зачіски і курйозні ситуації, в які потрапляли усі, чиє дитинство і юність пройшли у пострадянські часи, звучали природно і викликали у кожного свої асоціації і спогади.
Говорити про Карпу як про співачку, а не письменницю завжди якось приємніше і менш соромно. Пригадуються часи, коли в недалекі 90-ті гурт «Фактично самі» виступав у приміщенні «Космосу» - тоді все виглядало непрофесійно, але дуже щиро. Особисто мене тішить, що Карпа не втратилась як виконавиця тих старих добрих пісень «Фактично самих», з тих часів особливо не змінився ані глибокий пронизливий вокал, ані музика. І те, що нинішня «Qarpa» час до часу робить глибокі хороші пісні, не може не тішити. У цьому контексті позитивно вразила кавер-версія на пісню «Скрябіна» «Клей», про яку Ірена сказала: «На музиці цієї групи ми всі виховувались, і дуже добре, що існують такі пісні – не рівні і не зрозумілі, але від того ще сильніші». Пісні зі старих альбомів виконувались Карпою не менш натхненно, аніж з нового альбому «ІnЖИР».
Що було в кінці? Ну звичайно, пісня «Саша – хуй», як же без неї? І якщо можна переконати себе, що Карпа виклалась на всі 100, відлабавши і відчитавши двогодинну концерт-презентацію, а відтак забути про все попереднє, то вперед.      *** Тетяна ЄРУШЕВИЧ, Галицький Кореспондент

Назва Даха Браха перекладається зі старослов’янської як „давати-брати”. Багато хто з прихильників творчості цього гурту стверджує, що саме так і відбувається під час виступів „дахабрахівців”: виконавці віддають глядачам шалену енергію. Та хто б сумнівався – вони виконують українські пісні, яким понад 200 років. Ці тексти збагачені містичним значенням та старовинним духом тих часів, коли люди знали, де саме притаїлася квітуча папороть, а де розквітла рута. Про містику і літературу – Марко, учасник гурту „Даха Браха” та актор театру “ДАХ” .
─ Мабуть, щоб грати етно-хаус, потрібно читати спеціальну літературу?
─ Ні, якщо йдеться про музику, то я її слухаю, а не читаю про неї, також дивлюсь на DVD концерти. Про життя музикантів не читаю, можливо, через те, що я вийшов не з музичного середовища, а з філологів. Я закінчив Інститут філології, закінчив акторську школу, перейшов у театр і лише після того почав займатися музикою. Власне, серйозно, професійно займаюся музикою не більше 3 років. Нещодавно мені до рук потрапило старе видання біографії Чарлі Чапліна. Вона мені була цікавіша за музикантську. Думаю, що просто ще не дійшов до Бобів Діланів.
─ А що взагалі читаєш?
─ З останнього мені сподобався норвезький автор Ерленд Лу, я не зустрічав його в українському перекладі, читав російською. Я б навіть відніс цю книгу до такої знакової події, прочитав її за одну ніч і почав дещо інакше дивитися на світ, все стало простіше й складніше водночас, до багатьох речей почав ставитися трепетніше. Також нещодавно за порадою „Друга читача” купив собі книгу про рицарів Сапковського, почитав – цікаво! Взагалі, намагаюся бути в контексті сучасної української літератури, але щоб когось виділити – порадити не можу. Мені прикро, коли на прохання людини не з українського середовища порадити їй щось почитати із сучасної української літератури я починаю перелічувати прізвища письменників, які просто модні.
─ Складається враження, що сучасні українські книжки погані?
─ Ні, так не можна казати. Погані книжки я взагалі не читаю. Беру в руки, гортаю, бачу, що вона погана, і не читаю. Наприклад, коли мова кострубата, від сюжету віє несправжністю, штучністю. На жаль, в сучасній українській літературі такого багато. Такі книги не можуть задовольнити мої читацькі потреби.
─ То тобі взагалі не подобаються сучасні українські письменники?
─ Чому ж? Мені подобається Тарас Прохасько. Мене вразила Марія Матіос, я її не читав, але я чув уривок із її тексту зі сцени. Він мені так сподобався, що я попросив книгу, аби прочитати, що й збираюся зробити найближчим часом.
─ А взагалі, як знаходиш час для читання?
─ Найбільше читаю влітку, коли ми їдемо на гастролі, читаю у транспорті. В такому випадку читання допомагає і скоротати час, і дізнатися щось нове.
─ Ти намагаєшся себе проявити у різних іпостасях: граєш у театрі, співаєш у гурті. Як щодо письменництва?
─ Є певні плани, що я б хотів написати. Але про це говорити зарано, і говорити про мене як про майбутнього письменника не варто. Але невеличкий письменницький досвід маю: ще в університеті ми з дружиною написали разом п’єсу „Риба”. Її навіть видали в університетському збірнику „Сві-й-танок” під псевдонімом Наталка Марко. Так що я трошки драматург.
─ А ставити її не намагалися?
─ Ми спробували, але щось не вийшло. Все–таки до Шоу і Шекспіра вона не дотягує. Тому зійшлися на тому, що краще ставити Шекспіра.
─ А яка твоя найулюбленіша роль? І чи зіграв ту роль, про яку мрієш?
─ Роль, яка мені подобається, це та, яка дає більше можливостей пограти і погратися. На сьогодні для мене це роль попа в „Українському декамероні”. Роль, про яку мрію, ще не зіграв. Мені б хотілося зіграти якусь підлу і злу людину. Можливо, Мефістофеля…
─ Ти мрієш про досить містичну роль, а з ким із письменників хотів би зустрітися? Певно, теж із якимсь містиком?
─ Ні, містика і так завжди поруч, ти її впізнаєш без клопоту. Гадаю, що не варто її накликати чи кликати на зустріч. Із літераторів, гадаю, цікаво було б зустрітися з Юрієм Андруховичем, мені подобаються його статті та есеї, вони написані „живо”. Гадаю, що у спілкуванні Андрухович дуже цікава особистість. Хотів би зустрітися з Іваном Малковичем, я дуже його поважаю, для мене це один із найвизначніших героїв української культури. У нього болить серце за Україну. Він говорить про це і робить бездоганно свою справу. Його книжки зроблені високопрофесійно, з любов’ю. Я поважаю таких людей і хотів би набратися у них життєвого досвіду.
─ Ти негативно ставишся до містики, але ж репертуар театру включає „Містичну Україну”, ви використовуєте багато старих речей?
─ Дійсно, ми маємо цикл „Україна містична”, в ній три вистави з циклу Шекспірівських творів. Чому Україна? Бо там є українські відьми, українська містика, українські заклинальні пісні. Містика присутня в нашому житті, нікуди від цього не втекти, та й не варто. Українці ніколи від неї не тікали, вони просто з нею жили. І сприймали як таку. Нас дійсно оточує містика: старі речі, старий одяг, він комусь належав, енергія попереднього власника передалася речі. Те саме стосується і пісень, які ми виконуємо. Тексти зібрані дівчатами з нашого гурту, співалися 100-200 років тому: гаївки, щедрівки, веснянки. Якщо пісню співають протягом 100, 500, 1000 років, вона набуває певної енергетики, яку ми намагаємося відтворити, передати слухачам.
─ Захоплення магічними текстами, мабуть, тягнеться з дитинства?
─ Не знаю. Я виростав у селі, мої батьки – вчителі. Але, можливо, саме з дитинства, бо мені дуже подобалося, як співає моя бабуся і вся родина на якомусь святі.
─ У дитинстві любив читати?
─ В дитинстві читати не любив. Коли є футбол, то вибір іде на користь футболу чи стрілянню з рогатки. Але читав, доводилося, бо батьки – вчителі. Були книжки, які запам’яталися на все життя, одна з них –  „Брати Лев’яче Серце” Астрід Ліндгрен. Багато довелося читати в університеті, чим я йому найбільше і завдячую. Мій одногрупник жартував, що кожній людині перед тим, як вибрати дорогу в своєму житті, треба закінчити філологію. Адже в такому разі маєш справу зі світовою та українською літературою, про все дізнаєшся, виховується твоє світосприйняття.   *** Спілкувалася Іра Татаренко, Друг Читача

Гайдамаки таки зібралися з духом і вирішили оприлюднити до зимових свят свій мультиплікаційний виднограй на пісню Маланка. Чому зібралися з духом? Річ в тім, що мультик на співанку Маланка з платівки Кобзар готувався суто до ІІІ-го Міжнародного фестивалю незалежного кіна КіноЛев-2008, що відбувся в рамках відзначення Дня Незалежності наприкінці серпня цього року.
Тож як конкурсна робота кліп отримав «Лева» глядацьких уподобань. Але мальованку зроблено лише на уривок пісні: домалювати на її повну версію просто забракло часу – треба було поспіти до фестивалю. Тож на КіноЛеві Маланка відкрутилася, а її доробляння лягло на дно глибокої скрині. Аж тут підоспіла зима. І гріх було б не винести цей миловидний і доречний мультик на широкі люди. Тож Гайдамаки собі розсудили так, що нехай люди подивляться Маланку у такому вигляді як є, а потім відеоряд якось дороблять і на наступні зимові свята його можна буде повторити, але вже у повнотривалому вигляді.
Оцінити Маланку від Гайдамаків спільно з режисером Сергієм Мельниченком (Анімаційна дитяча студія «Червоний собака») можна у розділі ФДР ON-LINE TV.     ***** ФДР

24 грудня - дата релізу другого повноцінного альбому гурту Холодне Сонце, здійсненого одним з лідерів рекордингових компаній в Україні - “Moon Records”.
Театр Темних Пелюсток - це 15 музичних творів, пов’язаних між собою особливою лірикою “Холодного Сонця”. Всі вони пронизані однією енергетикою, одним духом, однією любов’ю, одним коханням.
“Зазвичай, свідомо, чи підсвідомо, люди в житті обирають собі роль, одягають до неї маску, щоб відносно гармонійно існувати із суспільством. Іншим ж цю роль суспільство саме нав’язує. Багато людей вірить у те, що їхнє життя іде за сценарієм. Цей сценарій вони називають долею. Багато з них вірять у те, що десь у світі існує їх одне-єдине кохання і чекають, коли доля їх з ним зведе. Цей, не завжди хеппі-ендовий і дещо драматичний, розвиток подій утворює життєвий театр романтика, який ми назвали “Театром Темних Пелюсток”… ” В.Гоцко
До співпраці залучалися учасники інших музичних колективів. Пісню “В останні хвилини” гурт виконує разом з вокалісткою одеського гурту “Dust Heaven” Анастасією Букіною, а у композиції “Поверни” лунає голос співачки Ірени Пасічник та фортепіано Мар’яни Рудакевич з молодого тернопільського гурту “Янгол Кореллі”.
Крім 15 треків, компакт диск містить яскраве мультимедійне доповнення, де можна почитати розгорнену біографію гурту, подивитись фото та, звичайно, ж послухати музику.
З 24 грудня запитуйте “Театр Темних Пелюсток” у музичних магазинах Вашого міста. Також, замовити альбом Ви можете, написавши листа на адресу solarice.ua@gmail.com
Трек-лист:

1.Enter the Theatre
2. Попіл
3. В Чужому Теплі
4. Твоє Ім’я
5. Для Неї
6. Цілунок
7. Він не вартий
8. Коли Твоя Мрія вмирає
9. Я кохаю Тебе
10. Де росли ці Квіти
11. Ти згасаєш
12. Поверни
13. Завтра може не прийти
14. В останні хвилини
15. Outro
Бонус: мультимедійне доповнення.      ***** Sacratum